Самоврядування – це належним чином організована робота, для того, щоб однаково добре жилося всім, хто разом вчиться або працює… Щоб один одного не кривдили, не перешкоджали, не докучали… Щоб допомагали, піклувалися, стежили за порядком і правопорядком… (Януш Корчак)

Дитяче самоврядування, правильно організоване педагогами, відкриває невичерпні можливості для постійного вдосконалення виховного процесу. Воно сприяє розвитку дитячої ініціативи, яка стає джерелом нових знахідок та перемог, згуртуванню учнівського колективу.

Учнівське самоврядування — це не орган управління школою як соціальним інститутом і не «дні самоврядування». Скільки б разів на рік учні не сиділи в директорському кріслі й не вели уроки замість учителя або разом із ним,— усе це не можна назвати реальним учнівським са­моврядуванням.

Учнівське самоврядування — це реальна участь школярів за допомогою своїх колективних і колегіальних органів у вирішенні завдань, що стоять перед школою.

Основою реального існування учнівського самоврядування є його правомочність. Відсутність реальних прав і гарантій — основна причина формалізації його діяльності. Адже визнати на ділі, а не на словах, реальні права школярів у їх самостійно керованій діяльності куди важче, ніж усе зробити самому вчителеві.

Керуючись вище сказаним, враховуючи особливості шкільного колективу, з метою активізації залучення учнів до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя школи вирішили обрати як модель учнівського самоврядування - «Учнівський парламент».

Кiлькiсть переглядiв: 365

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.